ПРО МІКОРИЗУ

Мільйони років гриби та рослини еволюціонували спряжено одне з одним (коеволюціонували), і вже сьогодні ми зустрічаємо результат їх симбіозу – мікоризу.

Термін “мікориза” традиційно використовується в двох значеннях: з одного боку, для позначення частини кореня рослини-хазяїна, яка заселена грибом, а з іншої - для визначення типу трофічних взаємовідносин між кореневою системою рослини і грибом (мікобіонтом), тобто у разі, коли коректнішим видається використання терміну “мікотрофія”. Рослини, що здатні формувати мікоризи називають мікотрофами. Їх класифікують на облігатних (обов’язкове формування мікоризи) та факультативних (не обов’язкове) мікотрофів. Для останніх, наявність мікоризи, хоч і не є необхідним фактором, але досить впливовим у підвищенні врожайності.

Мікотрофи

Немікотрофи

Часник

Кукуруза

Цибуля

Сорго

Плодово-ягідні культури

Морква

Соя

Сонячник

Газонні трави

Буряк

Капуста

Ріпа

Рапс

Цукровий буряк

Броколі

Гірчиця

Шпинат

Кольорова капуста

Підвищення врожайності сільськогосподарських культур відбувається завдяки симбіотичній дії мікоризних грибів та кореневої системи вищих рослин, наслідком якої є:

підвищення поглинання та засвоєння макро- та мікро- елементів з грунту особливо фосфору та його недоступних форм, що, в свою чергу, призводить до розвитку кореневої системи та здорових дружніх сходів;

підвищення стійкості до абіотичного стресу (посуха, кислотність, засоленість грунту та ін.);

позитивний вплив на фізіологічні процеси (підвищення продуктивності фотосинтезу, нормальний перебіг біохімічних процесів тощо).

Кукурудза без мікоризи поглянає всього 15% фосфорних добрив

Кукурудза із мікоризо поглянає до 90% фосфорних добрив

СУМІСНІСТЬ ІЗ ЗЗР

Якщо у Вас виникає питання чи буде Rootella сумісна з певними фунгіцидами, пестицидами та добривами - Ви можете звернутись до спеціального інструменту для перевірки сумісності препаратів.

Для цього перейдіть на сайт компанії Groundwork BioAg – розділ “Products” – вкладка “Overview”Rootella Compatibility Tool.


ГЛОМАЛІН

Ендомікоризні гриби - облігатні симбіонти, що не ростуть в культурі in vitro (у пробірці). У звязку з цим вивчення життєвого циклу грибів було завжди ускладнене.

Особливістю грибів роду Glomus є виділення певної речовини у ґрунт - гломаліну. Ця речовина є глікопротеїдом за хімічною природою (білок з частиною цукру) забезпечує ґрунт вуглецем на 27%

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ЕНДОМІКОРИЗИ
  • На першому етапі спори гриба проростають у ґрунт під дією рослинних виділень і утворюють спеціальні структури прикріплення - апресорії. Початок їх формування починається завдяки експресії певних генів і подальшому синтезу біохімічних сигналів на поверхні кореня. У відповідь на останні, мікоризні гриби виділяються специфічні myc-фактори, які "дезактивують" захисні системи рослин, дозволяючи проростання.

  • На другому етапі з апресорії усередину кореня починає рости гіф, проникаючи через епідерміс в кортекс, галузиться і утворює міцелій. Первинне зараження у однорідних рослин починається на фазі 3-4 листків, надалі кількість мікроорганізмів у корені зростає досягаючи максимуму в період цвітіння і плодоношення, а потім інтенсивність інтенсивність мікоризної інфекції знижується. Проростки однорічних рослин не мають мікоризи, і це доводить той факт, що їх інфікування походить з ґрунту.

  • На третьому етапі, в місцях тісного контакту міцелія з клітинами, гіфи гриба проникають в рослинні клітини, де утворюються арбускули - розгалужені випинання складної форми, що містять гіф, оточений рослинною плазмалемою і клітинною стінкою. Арбускули починають формуватись через 2 дні після інфекції грибом і є місцями найбільш інтенсивного обміну металоболітами, зокрема передачі фосфатів, що поглинаються з ґрунту в рослинні тканини. Під час цього етапу утворюється велика кількість везикул - тонкостінних, роздутих структур запасання поживних речовин.