ПРО МІКОРИЗУ


Мільйони років гриби та рослини еволюціонували спряжено одне з одним (коеволюціонували), і вже сьогодні ми зустрічаємо результат їх симбіозу – мікоризу.

Термін “мікориза” традиційно використовується в двох значеннях: з одного боку, для позначення частини кореня рослини-хазяїна, яка заселена грибом, а з іншої - для визначення типу трофічних взаємовідносин між кореневою системою рослини і грибом (мікобіонтом), тобто у разі, коли коректнішим видається використання терміну “мікотрофія”. Рослини, що здатні формувати мікоризи називають мікотрофами. Їх класифікують на облігатних (обов’язкове формування мікоризи) та факультативних (не обов’язкове) мікотрофів. Для останніх, наявність мікоризи, хоч і не є необхідним фактором, але досить впливовим у підвищенні врожайності.

Мікотрофи

Часник

Кукуруза

Цибуля

Сорго

Плодово-ягідні культури

Морква

Соя

Сонячник

Газонні трави


Немікотрофи

Буряк

Капуста

Гірчиця

Шпинат

Ріпа

Броколі

Кольорова капуста

Рапс

Цукровий буряк

Етапи формування мікоризи

Арбускулярна мікориза (ендомікориза) є найбільш широко поширеним типом мікориз у рослинному світі. Її утворюють більше 300 тис. видів рослин, переважно трав’янистих, і близько 150 видів грибів, малоспецифічних до хазяїна, облігатних симбіонтів, що класифікують зараз до 3 родин (Glomeraceae, Acaulosporaceae, Gigasporaceae), порядку Glomerales, відділу Glomeromycota (Schüssler et al.).

Ендомікоризні гриби – облігатні симбіонти, що не ростуть в культурі in vitro (у пробірці). У зв’язку з цим вивчення життєвого циклу грибів було завжди ускладнене. Мікоризний гриб утворює несегментований багатоядерний міцелій, який є присутнім в міжклітинниках рослини-хазяїна, утворюючи внутрішньоклітинні структури – арбускули і везикули, за назвами яких цей тип мікориз називають “везикулярно-арбускулярним”. Особливістю грибів роду Glomus є виділення певної речовини у ґрунт - гломаліну. Ця речовина є глікопротеїдом за хімічною природою (білок з частиною цукру) і забезпечує ґрунт вуглецем на 27%.

Симбіотична стадія формування ендомікоризи знаходиться під контролем рослини-хазяїна. У її розвитку виділяють три етапи:

  • передінфекційні взаємодії;
  • формування міжклітинного міцелія;
  • розвиток внутрішньоклітинної симбіотичної структури.
  • Варто згадати про фактори, що вбивають ендомікоризу. Такими є прямі сонячні промені, більшість системних фунгіцидів, вищезгаданий високий рівень фосфору у ґрунті. Особливо при внесенні компостів, а також деякі системи обробки ґрунту. Це вказує на те, що обробіток ґрунту мікоризою повинен відбуватись кожного сезону, адже ми не можемо прорахувати її залишок з минулого.

    На першому етапі спори гриба проростають у ґрунт під дією рослинних виділень і утворюють спеціальні структури прикріплення – апресорії. Початок їх формування починається завдяки експресії певних генів і подальшому синтезу біохімічних сигналів на поверхні кореня. У відповідь на останні, мікоризні гриби виділяють специфічні myc-фактори, які "дезактивують" захисні системи рослин, дозволяючи проростання.

    На другому етапі з апресорій усередину кореня починає рости гіф, проникаючи через епідерміс в кортекс, галузиться і утворює міцелій. Первинне зараження у однорічних рослин починається на фазі 3-4 листків, надалі кількість мікроорганізмів у корені зростає, досягаючи максимуму в період цвітіння і плодоношення, а потім інтенсивність мікоризної інфекції знижується. Проростки однорічних рослин не мають мікоризи, і це доводить той факт, що їх інфікування походить з ґрунту.

    На третьому етапі, в місцях тісного контакту міцелія з клітинами, гіфи гриба проникають в рослинні клітини, де утворюють арбускули – розгалужені випинання складної форми, що містять гіф, оточений рослинною плазмалемою і клітинною стінкою. Арбускули починають формуватись через 2 дні після інфекції грибом і є місцями найбільш інтенсивного обміну метаболітами, зокрема передачі фосфатів, що поглинаються з ґрунту в рослинні тканини. Під час цього етапу утворюється велика кількість везикул - тонкостінних, роздутих структур запасання поживних речовин.

    Cумісність

    Якщо у Вас виникає питання чи буде Rootella сумісна з певними фунгіцидами, пестицидами та добривами - Ви можете звернутись до спеціального інструменту для перевірки сумісності препаратів.

    Для цього перейдіть на сайт компанії Groundwork BioAg – розділ “Products” – вкладка “Overview” – Rootella Compatibility Tool.

    Кукурудза без мікоризи
    поглинає всього 15% фосфорних добрив

    Кукурудза із мікоризою
    поглинає до 90% фосфору.

    Оберіть свій
    мікоризний продукт!

    Rootella S

    Концентрований тонкий порошок мікоризного інокулянта Rootella® S ефективно інокулює рослини з життєздатними ендомікоризними грибами. Мікоризне інокуляція шляхом застосування продуктів Rootella® покращує поглинання поживних речовин рослиною

    Rootella G

    Гранульована формуляція мікоризи Rootella® G ефективно інокулює рослини життєздатними ендомікоризними грибами. Мікоризна інокуляція шляхом застосування продуктів Rootella® покращує поглинання поживних речовин рослиною

    Rootella F

    Концентрований тонкий порошок мікоризного інокулянта Rootella® F ефективно інокулює рослини з життєздатними ендомікоризними грибами. Мікоризне інокуляція шляхом застосування продуктів Rootella® покращує поглинання поживних речовин рослиною

    Rootella WP

    Концентрований змочуваний порошок мікоризного гриба, що ефективно інокулює рослини. Мікоризна інокуляція шляхом застосування продуктів Rootella® покращує поглинання поживних речовин рослиною